Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відстрілювати — 1 дієслово недоконаного виду відбивати частину від цілого відстрілювати 2 дієслово недоконаного виду полюючи, убивати якусь кількість … Орфографічний словник української мови
підстрілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відстрілювати — I юю, юєш, недок., відстре/лити і відстрі/лити, лю, лиш, док., перех. Кулею або снарядом відбивати частину від цілого. II юю, юєш, недок., відстріля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Полюючи, забивати певну кількість дичини. 2) тільки док., неперех.… … Український тлумачний словник
відстрілювання — я, с. Дія за знач. відстрілювати II 1) й відстрілюватися 1) … Український тлумачний словник
відстрілити — див. відстрілювати I … Український тлумачний словник
відстрілюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відстрілювати … Український тлумачний словник
відстріляти — див. відстрілювати II … Український тлумачний словник
підстрілити — див. підстрілювати … Український тлумачний словник
відстрелити — див. відстрілювати … Український тлумачний словник
підстрелити — див. підстрілювати … Український тлумачний словник
